Drudkh - Ars Poetica lyrics

Бути німим, безпристрасним, як завжди зачинені двері Бути забутим, як стара статуя в маленькім місті Знати кохання каменя лиш, непрозоре каменя серце I в чорно-білих світлотінях бачити світ... ...Шукати лиш суть, лиш обрій буття шукати - суть буття Відчувати простір, літ чорних птахів далеко Відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах I абсолютним вітром розуміти свій день, поете To be voiceless, impartial Like the doors, that are always closed To be forgotten like an old statue in the little town To know only the love of the stone An opaque heart of the stone And to see the world in black and white lights-and-shadows Too much green, too much armine-pink Dark blue bow-shaped shadows ruthlessly have embraced you Too much nuances: love, desire Suffering, — They have closed a life with a fog of grief and joys To search only the sense, to search only the horizon of existence - Sense of existence To feel the space: the distant flight of the black birds To feel the time: the legible paintings in the black caves And to understand your day with an absolute wind, poet