Підупала душа людей у дорозі Бо без хліба і води більш терпіть не в змозі Промовляв той народ проти Моісея: Нащо вивів ти нас гинуть у пустелі І послав Господь Зміїв на народ І невір'я стало пасткою для них Від отрути змій Гинув рід людський В покарання за їх неспокутий гріх В час нужденний, смертну пору Підведи свій погляд вгору Може Бог тебе спасти Від смерті зберегти Віра твоя смерть здолає Коли виходу немає Свої очі підійми Прощення попроси І прийшов той народ мовити до Бога Зрозумів що згрішив важко проти Нього Помолись Моісей, щоб Бог допоміг нам Забрав зміїв, простив всім нашим провинам І Господь велів Щоб Мойсей зробив Змія мідяного, встановив його Щоб той позирнув Вжалений хто був І не втратить від отрути він життя свого ------------------------------------- The soul of the people was much discouraged because of the way
Because without bread and water can't bear any more The people spake against Moses: Wherefore have ye brought us up out to die in the wilderness? And the Lord sent Serpents among the people And disbelief became a trap for them From snake venom Human race perished In punishment for their un-redeemed sin In a wretched, time of d**h Bring your look up God can save you From d**h to preserve Your faith will overcome d**h When there is no solution Lift up thine eyes Ask forgiveness And that people came to talk to God Realized that sinned heavily against Him Moses Pray to God to help us Take away the serpents, forgave all our fault And the Lord commanded To Moses did Serpent of bra**, put up it For that looked Who was bited And do not lose it from the poison of his life