Підупала душа людей у дорозі
Бо без хліба і води більш терпіть не в змозі
Промовляв той народ проти Моісея:
Нащо вивів ти нас гинуть у пустелі
І послав Господь
Зміїв на народ
І невір'я стало пасткою для них
Від отрути змій
Гинув рід людський
В покарання за їх неспокутий гріх
В час нужденний, смертну пору
Підведи свій погляд вгору
Може Бог тебе спасти
Від смерті зберегти
Віра твоя смерть здолає
Коли виходу немає
Свої очі підійми
Прощення попроси
І прийшов той народ мовити до Бога
Зрозумів що згрішив важко проти Нього
Помолись Моісей, щоб Бог допоміг нам
Забрав зміїв, простив всім нашим провинам
І Господь велів
Щоб Мойсей зробив
Змія мідяного, встановив його
Щоб той позирнув
Вжалений хто був
І не втратить від отрути він життя свого
-------------------------------------
The soul of the people was much discouraged because of the way
Because without bread and water can't bear any more
The people spake against Moses:
Wherefore have ye brought us up out to die in the wilderness?
And the Lord sent
Serpents among the people
And disbelief became a trap for them
From snake venom
Human race perished
In punishment for their un-redeemed sin
In a wretched, time of d**h
Bring your look up
God can save you
From d**h to preserve
Your faith will overcome d**h
When there is no solution
Lift up thine eyes
Ask forgiveness
And that people came to talk to God
Realized that sinned heavily against Him
Moses Pray to God to help us
Take away the serpents, forgave all our fault
And the Lord commanded
To Moses did
Serpent of bra**, put up it
For that looked
Who was bited
And do not lose it from the poison of his life