Мама-кока з тобою
Листя цибулі
Мокрі волокна бавовни
Овочів і морів
Твоя дорога зіткана із
Жовтого і золотого
Сягнувши твого коріння
Твого вугілля
Забудеш чого ти хотів
I для чого
Мама-кока якщо
Ти дихаєш зябрами ти ковтаєш
Воду ніби вино
I чорний хліб немов наживку
Якщо ти знаходиш пори в воді
I дихаєш тою водою
Якщо ти розкручуєш власний язик
Немов кіноплівку
Воском лежать небеса
Воском і шоколадом
Любов, Мама-кока, дорожча аніж
Її виправдання
Ми мало бачили
Але те що ми бачили
Варте того щоби його побачити
Так що ще не відомо хто облажався
Адже твоя дорога зіткана із
Жовтого і золотого
Тому не відомо що буде потому
Ще невідомо